Напередодні Дня Збройних Сил України в рамках проєкту “Діалоги мужності” ми мали унікальну можливість зустрітися з Героєм України — Олександром Кроковцем. Це була особлива розмова — щира, глибока, сильна. Адже не щодня випадає нагода почути наживо людину, яка уособлює мужність і незламність нашого народу.

За тлумачним словником української мови, герой — це видатна особистість, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість. А ще — це символ епохи. Тож ми почали з питання: що означає бути героєм?  Дитяча мрія? Тягар відповідальності? Привід для гордості? Пан Олександр поділився своєю філософією, а гості заходу мали змогу залишити свою асоціацію зі словом герой у форматі інтерактиву.

Зворушливим моментом стала розмова з юними земляками героя — Максимом, Назаром і Євгенією із села Броварки. Вони передали свої слова підтримки і вдячності, які, без сумніву, торкнулися серця.

Ми піднімали складні питання:

Про шлях до отримання високої державної нагороди
Про почуття братерства на війні, яке важко пояснити цивільним.

Про спогади — болючі й героїчні, зокрема про бій під Павлополем у серпні 2016-го.

Про гуманізм на війні — як зберегти людяність, коли серце крається від болю, а навпроти — ворог.

Про жінок у ЗСУ — вибір, що надихає.

Про те, як правильно спілкуватися з військовими — просто, щиро, з повагою.

Про те, як навіть воїн потребує тихого щастя — родини, природи, улюбленого хобі.

І, звісно, ми не могли не запитати: що б пан Олександр сказав собі юному — 15- чи 17-річному хлопцеві? Відповідь була щемка, мудра й чесна.

Це був не просто захід. Це була зустріч зі смислами. З цінностями. З Україною, якою ми її любимо й за яку дякуємо нашим захисникам.