Історія

Коледж Сьогодні

Відвідавши цей сайт, ви відкриєте для себе світ особливого, неймовірно яскравого життя одного навчального закладу. Кожна цеглинка, з якої збудовано його, – це радощі, смутки, досягнення, успіхи, перемоги. Це і людські життя, які були віддані педагогічній справі, які були покладені на олтар Високої мети – виховати Людину. Зараз, через численність років, що минули, важко оцінити труд, що був закладений у фундамент цієї справи. Але здобутки, які возвеличують його над роками, осяюють путь прийдешнім поколінням, є яскравим, переконливим свідченням того, що праця декількох поколінь не загинула, а витримала всі випробування, пройшла всі шляхи, подолала всі кризи.

Кременчуцький педагогічний коледж імені А. С. МакаренкаAnton Makarenko Kremenchuk Pedagogical College
Рік заснування закладу 1931The establishment of the instution is in 1931
Загальна кількість студентів 836The total number of students is 836
Кількість учнів 386The number of lyceum students is 386
У коледжі акредитовані освітні програми трьох спеціальностей за бакалаврським рівнем вищої освіти: 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 014 Середня освіта (Фізична культура)The college has accredited educational programs in three specialties at the bachelor's level of higher education: 012 Preschool education, 013 Primary education, 014 Secondary education (Physical education)
У викладацькому складі коледжу 2 докторів наук, 15 кандидатів наук, народний вчитель України, 3 заслужених вчителів, 2 заслужених працівників культуриThe teaching staff of the college includes 2 doctors of sciences, 15 candidates of sciences, a national teacher of Ukraine, 3 honored teachers, 2 honored cultural workers
До структури коледжу входять Науковий ліцей «Політ» та дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Ерудит». У закладі діють курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників.The structure of the college includes the Scientific Lyceum "Polit" and the children's institution of health and recreation "Erudyt". There are advanced training courses for pedagogical workers in the institution
Коледж має сучасну матеріально-технічну базу:
- навчальні кабінети, оснащені мультимедійним обладнанням та цифровими освітніми ресурсами;
- 2 STEM лабораторії, що складається з інтерактивної панелі, комплекту роботів та ноутбуків для їх програмування, теплиці, документ-камери, 3D принтера та сканера;
- цифрова лабораторія із сучасним обладнанням для створення відео уроків;
- лінгафонний кабінет з підключенням до локальної і глобальної мережі;
- лекційні зали з мультимедійним обладнанням;
- майстерні із необхідними комплектами засобів навчання;
- комп’ютерні лабораторії, укомплектовані моноблоками, ноутбуками та стаціонарними комп’ютерами;
- індивідуальні планшети в лабораторіях НУШ та фахової підготовки з програмним забезпеченням;
- лабораторія з впровадження діяльнісних методів навчання;
- бібліотека із багатотисячним фондом та автоматизованою системою UniLib;
- дитячий оздоровчий комплекс „Ерудитˮ на березі річки Псел
The college has the modern material and technical base:
- classrooms equipped with multimedia equipment and digital educational resources;
- 2 STEM laboratories, consisting of an interactive panel, a set of robots and laptops for their programming, a greenhouse, a document camera, a 3D printer and a scanner;
- the digital laboratory with modern equipment for creating video lessons;
- the language laboratory with connection to the local and global network;
- lecture halls with multimedia equipment;
- workshops with the necessary sets of teaching aids;
- computer laboratories equipped with monoblocks, laptops and desktop computers;
- individual with necessary software tablets in NUS and professional training laboratories;
- the laboratory for the implementation of activity-based teaching methods;
- the library fund is thousands of books and there is the automated UniLib system;
- the children's health complex "Erudyt" on the banks of the river Psel.
У здобувачів освіти є широкі можливості для професійного та творчого розвитку:
-колективи художньої самодіяльності (ансамбль спортивно-бального танцю „Сузір’яˮ, джаз-ансамбль „Roksi bandˮ, народний дівочий духовий оркестр „Роксоланаˮ, хореографічний колектив „Арабескˮ);
- гуртки за інтересами (дебатний клуб „Геліосˮ, англомовний клуб „ SEAˮ);
- творчі майстерні
Education seekers have ample opportunities for professional and creative development:
- amateur art groups ( the ensemble of sport-ballroom dances “Constellation”(Suziria), the jazz ensemble “Roksi bandˮ, the girls' brass band “Roxolana”, the choreographic collective “Arabesque”);
- interest groups ( the debate club “Helios”, the English club “SES”)
- creative workshops
У коледжі пропагується здоровий спосіб:
- спортивна база (тренажерний, тенісний зали, футбольне поле зі штучним покриттям, спортивні майданчики);
- спортивні секції (футбол, волейбол, сучасні напрямки фітнесу)
The college promotes a healthy lifestyle:
- sports facilities ( gym, tennis halls, football field with artificial turf, sports grounds);
- sports sections (football, volleyball, modern trends in fitness)
У коледжі створено умови для соціального захисту здобувачів освіти:
- затишний гуртожиток;
- забезпечений необхідними засобами першої медичної допомоги медичний пункт;
- простора з різноманітним корисним меню їдальня;
- студентська кав’ярня
The college has created conditions for education seekers social protection:
- the cozy dormitory;
- the medical center which is provided with the necessary means of first aid;
- the spacious canteen with a variety of healthy menus;
- the student café
Учні ліцею „Політˮ щороку мають перемоги на Міжнародному та Усеукраїнському етапі предметних олімпіад і конкурсів МАНAnnually, the Lyceum "Polit" students become the International and All-Ukrainian stages winners of school subject Olympiads and the Minor Academy of Sciences (MAcS) of Ukraine competitions
Студенти коледжу мають можливість проходити виробничу практику у кращих школах та закладах дошкільної освіти міста Кременчука та Полтавської областіCollege students have the opportunity to undergo internships in the best schools and preschools in Kremenchuk and the Poltava region

ІСТОРІЯ

Історія Кременчуцького педагогічного коледжу імені А. С. Макаренка розпочалася в невеличкому містечку Лохвиці, що на Полтавщині. У 1930-х роках виникла велика потреба в педагогічних кадрах, адже було запроваджене загальне обов’язкове початкове навчання не менше чотирирічного курсу й треба було готувати вчителів для початкової школи.
У липні 1931 року Лохвицький технікум радянського будівництва був реорганізований у педагогічний технікум, який і розпочав працювати з 1 вересня, а вже в 1932 році відбувся перший випуск учителів.
Приміщення, де був розташований технікум, було збудоване ще в ХІХ столітті. На першому поверсі функціонувала базова початкова школа.
Проживали в ті часи студенти в гуртожитках, де були лише дерев’яні тапчани, столики й стільці. Надто слабкою була навчально-матеріальна база (один підручник на 5-7 осіб). Не вистачало зошитів.
У позаурочний час студенти багато працювали в колгоспах та на інших громадських роботах (збір і сортування врожаю, прополка буряка, вантаження), а ще – відвідували гуртки. Уже в ті роки колективи художньої самодіяльності Лохвицького педтехнікуму стали носіями духовності, культури, традицій й користувалася авторитетом серед жителів Лохвиці й навколишніх сіл.
У 1937 році педтехнікум перейменували в педагогічну школу. Школа мала 4 корпуси гуртожитків, усі викладачі, які мали в цьому потребу, жили при педшколі. Школа також вела допоміжне господарство, продукти з якого йшли на харчування студентів. Слід відзначити, що хлопці становили майже 50% всього складу студентів.
Курси вчителів I-IV класів Лохвицької педшколи (1940)
Курси вчителів I-IV класів Лохвицької педшколи (1940)

 

У страшний 1941 рік пішли на фронт добровольцями викладачі й студенти педшколи. Небагатьом доля посміхнулася, і вони повернулися додому живими й здоровими.
Два воєнних роки педшкола не працювала. У вересні 1943 року Лохвиця була звільнена, але за роки війни загарбники перетворили на руїни майже все місто. У винятково тяжких умовах доводилося відновлювати роботу педшколи: основний корпус виявився непридатним для навчання, а відбудовувати його не було можливості. Обладнали класні кімнати в будинку, де до війни знаходився гуртожиток. Матеріальна база була знищена. Близько 20 парт позичили в уцілілих школах району. Викладачі й студенти розпилювали на дошки повалені тополі й робили столи. Зошитів не було, писали на газетах та обгортковому папері. Але, попри все, вже в 1944 році після трирічної перерви відбувся перший випуск.
Із 1 січня 1945 року педшкола стала називатися педагогічним училищем. У тому ж році директором призначають Василя Миколайовича Трушевського, який очолював колектив майже 10 років. Саме він стане ініціатором відбудови основного корпусу педучилища.
Випуск студентів Лохвицького педучилища (1950)
Випуск студентів Лохвицького педучилища (1950)

 

У 1955 році, після смерті Василя Миколайовича, директором стає Петро Борисович Семко. Він займався педагогічними дослідженнями, мав 12 наукових праць, і не випадково його перевели на посаду редактора республіканського журналу «Українська мова в школі».
Курс 3-Б Лохвицького педучилища (1955)
Курс 3-Б Лохвицького педучилища (1955)

 

Із 1958 року Лохвицьке, а потім і Кременчуцьке педучилище нерозривно пов’язане з життям і роботою Петра Карповича Бойка, відмінника народної освіти, заслуженого вчителя УРСР. Він очолював колектив аж до 1987 року.
У серпні 1941 року, коли йому виповнилося тільки 18 років, Петро Карпович вступив до Артилерійського училища в Томську. Закінчивши навчання, пішов на фронт у званні молодшого лейтенанта. З 1942 по 1945 роки пройшов із боями по рідній і чужій землі. Був поранений у боях за місто Ізюм Харківської області у 1942 році, а також отримав крізне кульове поранення грудей у битві за Кенігсберг 1945 року. За героїзм і відвагу Петро Карпович був нагороджений медаллю «За взяття Кенігсбергу» (1945). Демобілізований у 1945 році у званні капітана.
Петро Бойко в перший рік роботи на посаді директора педучилища (1958)
Петро Бойко в перший рік роботи на посаді директора педучилища (1958)

 

Людина мудра, вольова, прекрасний організатор, тонкий психолог, здібний керівник, справжній гуманіст, Петро Карпович користувався заслуженим авторитетом і повагою серед колег, студентів, батьків, мешканців міста, а також і в багатьох педагогічних колективах України, де працювали й працюють випускники училища.
Невигідне економіко-географічне положення Лохвиці змусило замислитись про перспективніше місце розташування педучилища. Індустріальне місто з розвинутою промисловістю давало можливість для подальшого розвитку закладу, адже в таких містах найбільша чисельність молоді.
У 1969 році саме з ініціативи Петра Карповича педучилище було переведене з Лохвиці до Кременчука. Ця подія стала вагомим чинником розвитку освіти міста.
Перший дзвінок біля новозбудованого корпусу Кременчуцького педучилища (1969)
Перший дзвінок біля новозбудованого корпусу Кременчуцького педучилища (1969)

 

До Кременчука прибуло 412 студентів. Їх було розміщено в гуртожитку тролейбусного управління, а з 1978 року – в щойно збудованому власному гуртожитку зі всіма зручностями, у будівництві якого брали участь і самі студенти, й викладачі педучилища.
Із переїздом до Кременчука славні традиції педучилища не розгубилися. Педколектив і студенти наполегливо працювали, досягаючи нових успіхів: у 70-х роках в училищі була створена кабінетна система, колектив був занесений на обласну Дошку пошани; у першій половині 80-х був створений дівочий духовий оркестр.
На зміну талановитому педагогу й керманичу в 1987 році прийшов не менш талановитий і досвідчений Іван Васильович Гальченко, який продовжив справу Петра Карповича.
За роки роботи на посаді директора Іван Васильович здійснив цілий переворот у житті училища. У час, коли панувала повна руйнація у сфері освіти, зберегти, ще й примножити надбання кількох поколінь – це диво, титанічний труд, неймовірні зусилля. Наділений енергією пошуку й відкриття, з чітким усвідомленням суті подій свого часу, Іван Васильович завжди підтримував людей творчих, талановитих, оригінальних. Свій життєвий і педагогічний досвід Іван Васильович віддавав і громадській роботі. Багато років він був депутатом Полтавської обласної ради, головою постійної депутатської комісії з питань освіти. За визначні заслуги Іван Васильович удостоєний звання «Заслужений працівник освіти України», нагороджений знаком «Відмінник освіти України», нагрудним знаком «А. С. Макаренко», орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Він очолював коледж до січня 2021 року.
1988 року за визначні заслуги в процесі підготовки педагогічних кадрів педучилищу присвоєно ім’я А. С. Макаренка, з цієї нагоди на подвір’ї закладу встановлено пам’ятник «Макаренко і діти».
У 1989 році було відкрито новий навчальний та адміністративно-побутовий корпуси.
Вручення символічного ключа на відкритті нових корпусів педагогічного училища (1989)
Відкриття нових корпусів педагогічного училища (1989)

 

У другій половині 80-х у закладі з’явилися перші комп’ютери, а незабаром, з приходом у 1992 році на посаду заступника директора з навчальної роботи Віктора Васильовича Шакотька, розпочалася справжня «комп’ютерна революція». Саме Віктор Васильович став ініціатором як поглибленого вивчення інформатики, так і використання комп’ютерних технологій в організації навчального процесу, комп’ютеризації навчального закладу. Крім цього, Віктор Васильович є справжнім корифеєм інформатики, автором понад 60 підручників та посібників з інформатики для загальноосвітніх шкіл. За свою роботу він нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України» та нагрудним знаком «Василь Сухомлинський».
У 1990 році в училищі вперше провели музично-пісенний фестиваль «Чураївна» – справжнє свято української культури та мистецтва. У наступні роки були введені додаткові кваліфікації на дошкільному та шкільному відділеннях, розпочали роботу музей, методичний кабінет, новий бібліотечний комплекс, відкрито ліцей при педучилищі, відділення фізичного виховання, почав навчання при педучилищі військовий ліцей, стала виходити «Наша газета» та діяти літературна вітальня «Пролісок».
60-річчя педучилища (1991)
60-річчя педучилища (1991)

 

У 2012 році в селі Потоки на мальовничому березі Псла було відкрито навчально-оздоровчий комплекс «Ерудит» для обдарованої молоді Полтавської області. «Ерудит» сьогодні — це спальний та навчальний корпуси, сучасний харчоблок, футбольне поле зі штучним покриттям, фонтан, більярд та тренажери, літня концертна площадка та актова зала, власний пляж. Цілорічний відпочинок й оздоровлення обдарованих дітей поєднується із навчанням, проведенням тренувальних зборів для учасників олімпіад із базових дисциплін і конкурсів-захистів робіт МАН, відбірково-тренувальних зборів до Міжнародної олімпіади з інформатики, заняття Всеукраїнської літньої комп’ютерної школи з програмування «Олімп», керівником якої є Валентин Іванович Мельник, предметних олімпіад. На базі навчально-оздоровчого комплексу «Ерудит» кращі студенти педколеджу проходять педагогічну практику «У літніх оздоровчих таборах».
Із 2015 року педагогічне училище було реорганізовано в Кременчуцький педагогічний коледж імені Антона Семеновича Макаренка.
Восени 2016 року коледж отримав ліцензію за трьома спеціальностями на підготовку освітнього ступеня бакалавра, а наступного року відбувся перший набір майбутніх бакалаврів. У 2019 році були акредитовані освітні програми трьох спеціальностей за бакалаврським рівнем вищої освіти й здійснено перший випуск бакалаврів.
У 2021 році, після виходу Івана Васильовича на заслужений відпочинок, коледж очолила колишня його випускниця Леся Валентинівна Крупіна. Спочатку вона була призначена виконуючим обов’язки директора, а в травні перемогла на перших в історії закладу виборах директора. Творча, енергійна, комунікабельна, завжди готова прийти на допомогу, вона подає приклад у всьому.
На сьогодні в коледжі діють три відділення (початкової освіти, дошкільної освіти та фізичного виховання) та ліцей, очолювані мудрими, творчими й талановитими керівниками.
Відділення початкової освіти – ровесник коледжу. За час його існування підготовлено тисячі педагогів, які працюють не лише на Полтавщині, але й далеко за її межами. Багато випускників відділення мають звання «Заслужений учителів України». Тривалий час очолювали відділення й зробили великий внесок у його історію Всеволод Михайлович Кулішов, Володимир Миколайович Волков, Віктор Миколайович Тристан, Лідія Миколаївна Івасишина. Вже багато років своєї педагогічної діяльності віддала відділенню початкової освіти Юлія Іванівна Ступак, яка очолює його зараз.
Перший набір студентів на дошкільний відділ відбувся в 1960 році, а перший випуск вихователів дитячих садків 1963 року. Чимало зусиль і невтомної праці в організацію його роботи доклали Людмила Костянтинівна Трушевська, Лідія Юріївна Штефан, Людмила Микитівна Носкіна. З 2010 року відділення дошкільної освіти очолює Олена Борисівна Бровата. Випускники відділення працюють вихователями, методистами, завідуючими дитячими садками в усіх куточках України.
Відділення фізичного виховання з 1998 року забезпечує підготовку високоосвічених, фізично розвинених та духовно багатих спеціалістів у галузі фізичного виховання й спорту, які працюють вчителями в школах, тренерами спортивних шкіл та інструкторами з фітнесу. Перший набір студентів, які жили спортом і обрали саме цю спеціальність, був дуже колоритним, адже в групі було 6 кандидатів у майстри спорту. Від самого заснування й до 2021 року очолював відділення Віталій Володимирович Бондаренко, а з 2021 року естафету від нього прийняла Юлія Станіславівна Прокопенко.
У 1997-1998 навчальному році з метою концентрації уваги на проблемі обдарованих дітей при педучилищі відкрито Полтавський обласний ліцей для обдарованої сільської молоді (зараз – Науковий ліцей «Політ» при Кременчуцькому педагогічному коледжі імені А. С. Макаренка). Багато років завідувала ліцеєм Леся Валентинівна Крупіна. Все починалося з двох груп (профілю інформаційних технологій та гуманітарно-педагогічному), у яких навчалося 32 учні. Зараз же в ліцеї 14 груп і близько 400 учнів, які навчаються на чотирьох профілях. У серпні 2021 року ліцей очолила Ольга Григорівна Шаповал.

Наукова діяльність

З метою проведення якісної підготовки майбутніх педагогів та розвитку закладу освіти в 2016 році було ліцензовано, а в 2019 році акредитовано підготовку фахівців за освітнім ступенем «бакалавр». У 2018 році введено до штатного розпису посади науково-педагогічних працівників, створено вчену раду коледжу та три кафедри: Педагогіки та психології початкової освіти, Педагогіки та психології дошкільної освіти та гуманітарних дисциплін, Теорії та методики фізичного виховання. До роботи в коледжі залучено 6 кандидатів педагогічних наук, 5 працівників коледжу захистили дисертації, створено умови для навчання педагогічних та науково-педагогічних працівників коледжу в аспірантурі.
На базі коледжу, починаючи з 2018 року, організовано та щороку проводяться Всеукраїнські науково-практичні конференції з актуальних питань початкової, дошкільної освіти та фізичної культури, Всеукраїнська майстерня з гуманної педагогіки. У 2020 році вперше проведено Міжнародну наукову-практичну конференцію «Актуальні питання сучасної педагогіки: творчість, майстерність, професіоналізм». Розпочало роботу студентське наукове товариство. Коледж долучився до участі в експерименті з розроблення та імплементації спецкурсів і модулів з ігрових та діяльнісних методів навчання (наказ МОН №209 від 14.02.2020 р.). Студенти коледжу, починаючи з 2018 року, беруть активну участь у конкурсі студентських наукових робіт та Всеукраїнських предметних олімпіадах серед
студентів закладів вищої освіти України.

Науково-педагогічний колектив працює над науково-дослідною темою «Шляхи формування професійних компетентностей педагога до інноваційної діяльності в умовах сучасного освітнього процесу», яка зареєстрована в УкрІНТЕІ (ДНУ у сфері управління МОН України) 13.11.2019 р. за номером 0119U103718. Протягом першого року роботи:
– визначено науково-методичні проблеми, над якими працюють викладачі коледжу;
– ведеться розробка (оновлення) навчально-методичних комплексів із нормативних
предметів, розробляються і впроваджуються нові форми, методи й технології
навчання;
– удосконалюються матеріали навчально-методичного забезпечення дисциплін;
– удосконалюються робочі програми навчальної практики студентів денної та заочної
форм навчання.
Науково-педагогічні працівники коледжу беруть активну участь у наукових заходах. Зокрема, за 2019-2020 н. р. опублікували 45 тез доповідей на міжнародних конференціях. Результати наукових досліджень працівників коледжу за останній рік висвітлено у 4 міжнародних виданнях, 10 фахових виданнях України та 1 виданні, що індексується в Scopus.

Музей історії коледжу

Музей історії Кременчуцького педагогічного коледжу імені А. С. Макаренка відкрито 1993 року за ініціативи Сидоренкової Ольги Панасівни. По крупинках збирала вона пам’ятки далеких років, фотокартки, листи, спогади колишніх студентів. Фіксувала події у хронологічній послідовності, вела альбоми, листувалася з педагогами – випускниками училища. На створення музею вона доклала масу енергії, сил, витратила безліч власного часу. Тут все зібрано її дбайливими руками.

Музей відвідують гості з різних куточків України, працівники освіти, вчителі, які приїжджають на курси підвищення кваліфікації, студенти та учні ліцею при коледжі.

Кожного року протягом вересня формується рада музею й група екскурсоводів, складається план роботи. Ведеться при музеї й пошукова та наукова робота. Члени ради музею працюють із фотографіями, документами, ведуть переписку з випускниками минулих років, збирають матеріали для поповнення музею експонатами, оновлюють стенди. Це сприяє розвитку особистості, вихованню патріотизму, національної свідомості.

В історичному нарисі «З минулого у сьогодення» докладно описано й проілюстровано весь хід історії закладу, яка нерозривно пов’язана з історією України.

На чільному місці – Книга пошани. До неї заносять найкращих викладачів та випускників коледжу, які  прославили наш заклад своїми вагомими здобутками.

У музеї є ще дві Книги пошани – ліцеїстів, які закінчили ліцей із золотою чи срібною медаллю, і студентів, які закінчили коледж з відзнакою. Їх гортають відвідувачі з особливою увагою, бо знаходять знайомі прізвища, виявляють захоплення й прагнуть бути схожими на них. Музей зберігає і здобутки учнів та студентів у різних олімпіадах, конкурсах, змаганнях.

Музей Кременчуцького педагогічного коледжу – центр виховання почуття патріотизму, який виявляється в любові до свого навчального закладу, своєї майбутньої педагогічної професії, до свого народу, своєї країни. Без цього почуття не може сформуватися хороший учитель, вихователь. Тож музей сприяє тому, щоб наші випускники мали в собі це велике почуття ще в стінах педагогічного коледжу.

Цікавим є фотолітопис, де вміщені численні світлини й документи, які розповідають про історію педагогічного коледжу.

Із 2014 року розпочато пошукову роботу про випускників навчального закладу – учасників Майдану та антитерористичної операції на Сході України.

У 2019 році вийшла друком Книга спогадів випускників коледжу різних років, починаючи з 40-х, яка містить зокрема спогади академіків Григорія Півторака та Миколи Степаненка.

Наша гордість

Гордість коледжу – його викладачі й випускники. Серед керівників та викладачів коледжу є народний вчитель України, заслужені вчителі, заслужений працівник освіти, заслужені працівники культури, нагороджені державними нагородами та відзнаками, переможці Всеукраїнського конкурсу «Учитель року».
Петро Карпович Бойко – заслужений учитель України, нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти», медаллю А. С. Макаренка. Протягом 28 років був директором закладу, ставши ініціатором його переїзду з Лохвиці до Кременчука.
Іван Васильович Гальченко – заслужений працівник освіти України», нагороджений знаком «Відмінник освіти України», нагрудним знаком «А. С. Макаренко», орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Протягом 34 років був директором закладу, вививши його на новий рівень.
Віктор Федорович Квітка – заслужений працівник культури України, нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти». Як керівник дівочого духового оркестру «Роксолана», Віктор Федорович за короткий час створив згуртований, професійний колектив, відомий далеко за межами України.
Олександр Тимофійович Куліш – заслужений працівник культури України, нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України. Як багаторічний керівник ансамблю «Сузір’я», широко відомого в Україні, Олександр Тимофійович виховав декілька поколінь танцюристів-професіоналів.
Тетяна Іванівна Лисенко – педагог-новатор, заслужений учитель України, відзначена нагрудним знаком «Василь Сухомлинський», у співавторстві підготувала понад 60 підручників та посібників з інформатики, які стали переможцями у Всеукраїнських конкурсах й отримали гриф Міністерства. У 2002 році Тетяна Іванівна стала переможцем Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» в номінації «Інформатика».
Юлія Валентинівна Малюк – заслужений учитель України, в 2009 році стала переможцем Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» в номінації «Українська мова та література».
Валентин Іванович Мельник – тренер із підготовки учнів до Всеукраїнських та Міжнародних олімпіад з інформатики, народний вчитель України (перший і поки єдиний із учителів Полтавської області, хто отримав це звання), заслужений вчитель України, нагороджений орденами «За заслуги» І, ІІ та ІІІ ступенів, ювілейною медаллю «20 років незалежності України», Почесною грамотою Верховної Ради України, нагрудним знаком «Василь Сухомлинський». У 2006 році Валентин Іванович став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» в номінації «Інформатика».
Ольга Панасівна Сидоренкова – відмінник освіти України, заслужений учитель України. Ольга Панасівна створила музей історії коледжу, започаткувала роботу літературної вітальні «Пролісок». З її ініціативи засновано дівочий духовий оркестр, методичний кабінет. Під редакцією Ольги Панасівни видано історичний нарис про педучилище «З минулого – у сьогодення».
Серед випускників коледжу є відомі науковці, педагоги, спортсмени та діячі мистецтв.
Людмила Василівна Дереза (Дзюбан) (випускниця 1980 р.) – доктор філологічних наук, професор. До останнього дня життя була професором кафедри зарубіжної літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.
Ганна Анатоліївна Касьянова (Мельниченко) (випускниця 2020 р.) – відома легкоатлетка, багатоборка, заслужений майстер спорту України з багатоборства, чемпіонка світу 2013 року, учасниця двох Олімпіад.
Надія Геннадіївна Колесник (Лозовик) (випускниця 1990 р.) – педагог, благодійниця, перша директорка Кременчуцького міського центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Нагороджена почесним знаком міськради Кременчука «За заслуги перед містом».
Геннадій Федорович Москалик (випускник 1995 р.) – доктор філософських наук, професор, академік Української академії наук, директор Департаменту освіти виконкому Кременчуцької міської ради.
Анатолій Миколайович Нелюба (випускник 1980 р.) – учений-мовознавець, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Григорій Петрович Півторак (випускник 1954 р.) – учений-мовознавець, доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу загальнославістичної проблематики та східнослов’янських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат премії ім. І. Я. Франка НАН України, премії президентів академій наук України, Білорусі та Молдови, премії НАН України ім. О. О. Потебні. Укладач і редактор низки фундаментальних словників.
Тамара Борисівна Поясок – доктор педагогічних наук, професор, декан факультету права, гуманітарних і соціальних наук Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, завідувач кафедри соціально-політичних наук.
Анастасія Трохимівна Рак (Дегтяр) (випускниця 1990 р.) – народна художниця, заслужений майстер народної творчості України, лауреат премії ім. Катерини Білокур.
Микола Іванович Степаненко (випускник 1978 р.) – учений-мовознавець, літературознавець, публіцист, педагог, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (2009–2021). Доктор філологічних наук, професор, академік Академії вищої освіти України. Відмінник освіти України, Лауреат премії імені Панаса Мирного, імені Івана Котляревського, член Національної спілки журналістів України, член Національної правописної комісії, Заслужений діяч науки і техніки України. Нагороджений знаком «Петро Могила».
Олексій Васильович Шуба (випускник 1969-го р.) – доктор політичних наук, професор, академік Міжнародної кадрової академії, завідувач відділом Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України.
У різних школах України працюють випускники коледжу, які удостоєні звання «Заслужений учитель України».
Пишається заклад і випускниками, які з початком війни на сході України пішли на фронт захищати нашу Батьківщину.
Відомий коледж також своїми колективами творчої самодіяльності. Станом на 2021 рік у закладі діють три колективи, які мають звання «народних»: дівочий духовий оркестр «Роксолана», знаний далеко за межами України; хореографічний колектив «Арабеск»; джаз-ансамбль «Roksi band». Чимало випускників і після навчання продовжують займатися улюбленою справою, створюючи свої колективи за місцем проживання.

   Фотолітопис